К годовщине

Песня армии Нестора Махно.

Як мчали тачанки, шляхом на Воронеж,
Падали під кулями, як під косою рожь!
На тачанках ззаду напис: "Брешеш, не догонишь!"
Під дугою спереду: "Живими не втечеш!"

Эх! Любо, братці, любо, любо, братці, жить,
З нашим отаманом не доводиться тужить!

Старі, старі баби, діти, молодиці,
Тихо спить село, та й матері не сплять.
Запалив станицу, эх, вирізав станицу
Містечковий, трехъязикій, жадний продотряд!

Эх! Любо, братці, любо, любо, братці, жить,
З нашим отаманом не доводиться тужить!

Так пом'янемо, братці, братів наших вірних,
Малоруських рідних наших братів у Христі!
Те іуда Троцький, зі своим кагалом,
Підло розпинали Мать-Росію на хресті!

Эх! Любо, братці, любо, любо, братці, жить,
З нашим отаманом не доводиться тужить!

І за труною, братці, пам'ятаєм ми, що було,
Важка та селянська мертвая сльоза.
Навіть і в могилах, в ямах квапливих
Про Святой Русі Великой нам забувать нельзя ...

Эх! Любо, братці, любо, любо, братці, жить,
З нашим отаманом любо голову сложить

https://solikama.livejournal.com/533676.html